Функціональне тестування розглядає передбачену заздалегідь поведінку і базується на аналізі специфікацій функціональності компонента або системи в цілому. Такий підхід наближено і складає суть техніки попарного тестування — ми не перевіряємо всі можливі поєднання всіх значень, але перевіряємо всі пари значень. Нещодавно був на співбесіді на Middle QA на проекті, який очевидно перевищує мої можливості. Простий у використанні, цей інструмент забезпечує підтримку основних типів тестування, включаючи функціональне, інтеграційне та ін.

В ході тестування вимірюються основні показники продуктивності системи при середніх і граничних значеннях навантаження. Дане вид тестування продуктивності дозволяє переконається, що на інших конфігураціях апаратного і програмного забезпечення система буде працювати з однаковою продуктивністю. У цьому матеріалі ми розібрали, що таке функціональне і нефункціональне тестування та назвали їхні види.

Дослідницьке Тестування (exploratory Testing)

При автоматизації цей процес займе хвилини, а також дозволить знаходити помилки в коді на момент його внесення в репозиторій вихідного коду. Але якщо ту саму програму встановлено на клієнтському місці, а на машинах відсутні деякі оновлення програмного забезпечення або версії, від яких безпосередньо чи опосередковано залежить програма, існує ймовірність того, що програма може вийти з ладу. Щоб уникнути подібної ситуації, завжди пропонується провалити тести вручну, видаливши деякі вимоги конфігурації, а потім продовжити тестування. Одним із підходів до тестування конфігурації програмного забезпечення є тестування на віртуальних машинах.

• Це найбільш поширений і відомий тип тестування, і тому в російськомовному середовищі він на слуху.
• Брала участь у безкоштовному марафоні- промоушені платного курсу навчання для тестувальників.«Ось як описується баг, ось як заповняти поля у Jira, ось необхідний мінімум теорії»Перші два завдання за готовим зразком зробила запросто.
• Ну добре, з цієї статті ми бачимо що видів тестування Продуктивності багато.
• Рівень деталізації чек-листа залежить від вимог до звітності, рівня знання продукту співробітниками і складності продукту.Зазвичай, чек-лист містить лише дії (кроки), без очікуваного результату.

Тестування навантаження або тестування продуктивності – це автоматизоване тестування, що імітує роботу певної кількості бізнес користувачів на ресурсі. 5) Тестування швидкості завантаження (Load time testing) – перевірка, наскільки швидко система справляється з завантаженням різних ресурсів (вебсторінки, бази даних, додатки). Виявлення та виправлення дефектів не допоможуть, якщо створена система не підходить користувачеві та не задовольняє його очікуванням та потребам. Наприклад, коли ніяк не контролюються дані введені користувачем, в результаті невірні дані викликають краші (crash) або інші “приколи” в роботі програми.

Ще Немає Коментарів

6) Тестування продуктивності ресурсів (Resource performance testing) – оцінює використовувані ресурси (оперативна пам’ять, мережева пропускна спроможність, навантаження на мережевий процесор тощо). Різниця між Ad-Hoc і Exploratory Testing в тому, що теоретично, Ad-Hoc тестування може провести будь-хто, а для проведення Exploratory тестування необхідна фахова майстерність і володіння певними техніками тестування. Якщо кожен наступний тест, який ми виконуємо, вибудовується за результатами попереднього тесту, це означає, що ми використовуємо дослідне тестування.

Такий тип тестування проводиться «наживо», тобто кінцевими споживачами. Тестування навантаження (load testing) – даний тип тестування дозволяє оцінити поведінку системи при зростаючій навантаженні, метою навантажувального тестування є також визначення максимального qa automation курси навантаження, яке може витримати система. На основі класифікації показаної на малюнку вище можна виділити основні види тестування, які виробляються під час етапу тестування продуктивності системи.

Витратив багато часу на те, що зовсім не знав, і мало часу на повторення простої теорії, а дарма. Необхідно задокументувати в рамках цього тесту системи, NetWare, мережеві сервери, бази даних тощо. На даному рівні тестується додаток або система (одне або більше додатків) цілком. Визначає, наскільки продукт стійкий до зламів, вірусів, атак хакерів та витоків конфіденційних даних користувачів. Перевіряється коректність роботи продукту різних операційних системах, у різних браузерах та його версіях тощо.

Конфігураційне тестування також може бути поєднане з тестуванням навантаження, стрес або тестуванням стабільності. Крім того, під час тестування конфігурації апаратного забезпечення ми вказуємо тип апаратного забезпечення, яке потрібно перевірити, і є багато комп’ютерного обладнання та периферійних пристроїв, через які їх усі неможливо запустити. Таким чином, обов’язком тестувальника стає проаналізувати, яке апаратне забезпечення найчастіше використовується користувачами, і спробувати провести тестування на основі пріоритетів. Тестування відмовостійкості (failover testing) – даний вид тестування продуктивності дозволяє перевірити поведінку системи є наслiдком збою серверів або при інших несприятливих факторах. Таке тестування особливо важливо в системах, що працюють в режимі 24/7, тому що в разі їх виходу з ладу можливі втрати клієнтів, репутації, грошей і т.п. Тестування безпеки (Security testing) – процес перевірки ПЗ на наявність вразливостей, ризиків і загроз.

Безкоштовний інструмент, має безліч налаштувань, легкий у використанні. Дає можливість відстежувати FPS, завантаження CPU, GPU, завантаження RAM, швидкість обертання кулера та багато іншого. Також в тестуванні продуктивності використовуються різні інструменти, які полегшують роботу тестувальника. Тестування продуктивності також можна розділити на перевірки за сценаріями. Не забуваємо про принцип тестування №6 Тестування залежить від контексту (Testing is context dependent). Думаємо головою, коли застосування цієї техніки є доречним, а коли ні.

Ad-Hoc тестування виконується без попередньої підготовки до тестування продукту, без визначення очікуваних результатів, проектування тестових сценаріїв тощо. Воно не вимагає ніякої документації, планування, процесів, яких, як правило, слід дотримуватися при виконанні тестування. Non-functional testing (Нефункціональне тестування) включає тестування нефункціональних вимог системи, таких як продуктивність, безпека, масштабованість, зручність використання, надійність тощо. Існує кілька ознак, за якими класифікують тестування програмного забезпечення на види тестування. Етапи розробки програмного забезпечення (ПЗ) — це етапи, які проходять розробники програмного забезпечення, перш ніж програма стає доступною для широкого кола користувачів.

Тестування локалізації — це тестування за яким ми оцінюємо налаштування програми (локалізовану версію програми) на певній мові. Своїм коментарем я хотів підтримати варіант пояснень від Дениса. На мою думку, краще в статті залишити один варіант відповідей — для новачків не буде плутанини. Для кожної комбінації цільових і нецільових тестів, всі операції успішно завершені без збоїв.

Аналіз Граничних Значень може застосовуватися до полів, записів, файлів або будь-яких сутностей з обмеженнями. Конфігураціятестування перевіряє через тест роботуПЗ на різних програмних та апаратнихконфігураціях. У більшості середовищвиробництва, особливо апаратніспецифікації для клієнтських робочихстанцій, мережеві з’єднання і сервераБД змінюються. Клієнтські робочі станціїможуть мати різне ПЗ (додатки,драйвери тощо). ПЗ завантажується убудь-який момент часу і може активновикористовувати різну комбінаціюресурсів).